Міські методичні об’єднання вчителів початкових класів
16.01.2018р. за участю заступника начальника управління освіти Лакиш О.О., завідувача міського методичного кабінету Хвіщук О.В. у гімназії відбулися міські методичні об’єднання вчителів початкових класів, на яких обговорювалися питання планування роботи на ІІ семестр 2017-2018 н.р., підводилися підсумки роботи з обдарованими дітьми за І семестр.
Зроблено огляд розділів Концепції Нової української школи, а саме:
виклики, що стоять перед початковою школою. Виклики часу зумовили розроблення Концептуальних засад реформування середньої освіти – документа, який проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей;
компетентнісний підхід, ключові компетентності. Передусім, це орієнтація освітнього процесу на досягнення результату, що відображається ключовими компетентностями, але не обмежується ними. Нині у світовій практиці ефективність освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання учнів початкової школи визначено у попередніх документах – Державному стандарті (2011 р.), у вимогах навчальних програм (2012р.), у вимогах до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.);
особливості організації освітнього процесу. У концепції окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму;
принципи Державного стандарту початкової загальної освіти. Проект Державного стандарту початкової загальної освіти ґрунтується на таких принципах:
1) Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях;
2) Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визначення прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру;
3) Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;
4) Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» - плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі;
5) Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку;
6) Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.
Проект Стандарту передбачає поділ на 2 цикли, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей: І цикл – 1-2 класи, ІІ цикл – 3-4 класи.
особливості розвитку дітей 6-7 річного віку:
· початок навчання у школі: вплив на емоційний стан і поведінку дитини;
· особливості психічних і пізнавальних процесів;
o процес сприймання;
o зорове сприймання;
o пізнавальні процеси;
o дрібна моторика;
· етапи та умови розвитку пізнавальних інтересів:
o до навчання;
o емоційно-вольова сфера;
o цікавість;
o допитливість;
o регуляція поведінки;
· особливості розвитку дитини під час організації навчання.
особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям:
· роль учителя у формуванні психологічно безпечного середовища;
· забезпечення права вибору;
· формування спільних цінностей;
· ранкові зустрічі:
o створення спільноти в класі;
o розвиток навичок спілкування;
o розвиток соціальних навичок;
o розвиток академічних навичок;
o створення у класі позитивного настрою;
o розвиток демократичних цінностей;
· фізичне середовище:
o навчальні центри/осередки;
o навчальні матеріали та їх організація;
· розвиток відповідальності;
· встановлення правил;
· участь дітей в організації освітнього середовища;
· святкування розмаїття та соціальна інклюзія:
o діти з особливими освітніми потребами;
інтеграція в освіті, інтегроване навчання. Інтеграція – об’єднання в єдине ціле раніше розрізнених частин та елементів системи на основі їх взаємозалежності і взаємодоповнюваності. Інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни;
співпраця з батьками:
· основні шляхи співпраці: спілкування:
o формальне й неформальне спілкування;
o батьківські збори;
o індивідуальні зустрічі з батьками;
o інші форми спілкування з батьками;
o батьківська кімната;
· основні шляхи співпраці: залучення батьків до освітнього процесу:
o переваги співпраці вчителя і батьків;
o батьки як помічники вчителя;
o підготовка батьків до виконання ролі помічника вчителя;
практичне завдання.
Коментарi