Міські методичні об’єднання вчителів початкових класів

16.01.2018р. за участю заступника начальника управління освіти Лакиш О.О., завідувача міського методичного кабінету Хвіщук О.В. у гімназії відбулися міські методичні об’єднання вчителів початкових класів, на яких обговорювалися питання планування роботи на ІІ семестр 2017-2018 н.р., підводилися підсумки роботи з обдарованими дітьми за І семестр.

/Files/images/100_6031.JPG

Зроблено огляд розділів Концепції Нової української школи, а саме:

виклики, що стоять перед початковою школою. Виклики часу зумовили розроблення Концептуальних засад реформування середньої освіти – документа, який проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей;

компетентнісний підхід, ключові компетентності. Передусім, це орієнтація освітнього процесу на досягнення результату, що відображається ключовими компетентностями, але не обмежується ними. Нині у світовій практиці ефективність освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання учнів початкової школи визначено у попередніх документах – Державному стандарті (2011 р.), у вимогах навчальних програм (2012р.), у вимогах до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.);

особливості організації освітнього процесу. У концепції окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму;

принципи Державного стандарту початкової загальної освіти. Проект Державного стандарту початкової загальної освіти ґрунтується на таких принципах:

1) Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях;

2) Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визначення прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру;

3) Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;

4) Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» - плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі;

5) Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку;

6) Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Проект Стандарту передбачає поділ на 2 цикли, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей: І цикл – 1-2 класи, ІІ цикл – 3-4 класи.

особливості розвитку дітей 6-7 річного віку:

· початок навчання у школі: вплив на емоційний стан і поведінку дитини;

· особливості психічних і пізнавальних процесів;

o процес сприймання;

o зорове сприймання;

o пізнавальні процеси;

o дрібна моторика;

· етапи та умови розвитку пізнавальних інтересів:

o до навчання;

o емоційно-вольова сфера;

o цікавість;

o допитливість;

o регуляція поведінки;

· особливості розвитку дитини під час організації навчання.

особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям:

· роль учителя у формуванні психологічно безпечного середовища;

· забезпечення права вибору;

· формування спільних цінностей;

· ранкові зустрічі:

o створення спільноти в класі;

o розвиток навичок спілкування;

o розвиток соціальних навичок;

o розвиток академічних навичок;

o створення у класі позитивного настрою;

o розвиток демократичних цінностей;

· фізичне середовище:

o навчальні центри/осередки;

o навчальні матеріали та їх організація;

· розвиток відповідальності;

· встановлення правил;

· участь дітей в організації освітнього середовища;

· святкування розмаїття та соціальна інклюзія:

o діти з особливими освітніми потребами;

інтеграція в освіті, інтегроване навчання. Інтеграція – об’єднання в єдине ціле раніше розрізнених частин та елементів системи на основі їх взаємозалежності і взаємодоповнюваності. Інтегроване навчання – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни;

співпраця з батьками:

· основні шляхи співпраці: спілкування:

o формальне й неформальне спілкування;

o батьківські збори;

o індивідуальні зустрічі з батьками;

o інші форми спілкування з батьками;

o батьківська кімната;

· основні шляхи співпраці: залучення батьків до освітнього процесу:

o переваги співпраці вчителя і батьків;

o батьки як помічники вчителя;

o підготовка батьків до виконання ролі помічника вчителя;

практичне завдання.

/Files/images/100_6030.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 407

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.